Сайт представляє діяльність язичницької незареєстрованої конфесії КРУК в суспільстві.
КРУК - нова конфесія, створена на базі язичницької слов`янської традиції.
Метою створення нашої конфесії є задоволення духовних потреб саме сучасної слов`янської людини в усіх аспектах її саме сучасного життя.
Ідеологія духовна:
Саме сучасні умови диктують нові правила поведінки і виживання в соціумі. Ми вже не можемо орієнтуватись, як наші пращури, лише на хліборобські культи і на роботу на землі рідній. Звісно, ми не забуваємо надбання предків і ці традиції спілкування з рідною Землею. Ми не вважаємо, що українці лише Дажбожі онуки, а саме така точка зору нині в Пгавославних конфесіях Укгаїни. Українці і Стрибожі внуки і Перунові і Велесові і Ярилині і багатьох інших. КРУК не звужується до банальної реконструкції прадавніх обрядів з метою ходіння в вишиванках і махання прапорами. Ми вважаємо, що суспільство нині урбанізоване і люди з тих часів вже набудували банків, заводів, театрів, демократию і армію, медичну, соціальну і учбову інфраструктури. На перший план виходять інші сили покровителі, яким раніше не сильно й поклонялись. Доля аграрного сектору в економіці навпаки зменшується, сучасні технології зробили можливим недотримання природнього календаря. Тим більше, що сучасний календар вже накопичив в тижні астрономічну похибку та не відповідає сучасному клімату. Тож обряди КРУК спрямовуються не на точне відтворення ритуалу без душі. А на знаходження тої самої прадавньої душі народу, сил природи рідної та направлення їх на допомогу нам сучасним, а не безглузде мавпування ритуалу, заради точного ритуалу. Цим шляхом ішов ведизм у Індії і не вижив до нашого часу в розумінні віри білих людей. Це показує, що не маючі душі в середині обряду, він просто перетворюється в механотропне повторення. При цьому КРУК робить і величезну роботу і по ревізії обряду та пантеону, відкидаючи помилки, які накопичились в силу гонитви минулими рідновірськими конфесіями України за кількістю, замість якості. Саме такі погляди та пошуки спільних однодумців призвели до створення КРУК. В інших, наявних конфесіях язичництва, з якихось причин громади сучасного КРУК не знайшли або розуміння або однодумців. Тому декілька громад відокремились та створили свій напрямок, без політики, без наукових підробок, де якість підмінена кількістю, без єресів, без запозичень чужих інородних та іновірських елементів.
02.07.2011 В Києві на відрізаному від цивілізації острові на Дніпрі в сакральному дикому місці, голови громад прийняли нові посвяти та символ віри. Це духовне народження нашої конфесії, нашої нової сили у розвитку віри пращурів.
Якщо шукати схожості. То ми цінуємо наробки (отфільтровані від єресів) будь якої конфесії, чи ОРУ, чи ВО, чи КЯТ, чи ССО СРВ. Нам близькі виступи російського духовного вчителя Доброслава і лідерів КЯТ. Але ми не визнаємо шахраїв і проплачених письменників від езотерики та спецслужб, які розвалюють нашу віру зсередини. Іглінгів і РАкомольців, роботи Асова, Шилова, Трєхлєбова, Рувита, Лозко та авторів Української духовної республіки. Тому КРУК приєднався четвертою конфесією до групової Заяви щодо неприпустимості викривлень в язичництві. Ця заява підписана конфесіями КЯТ та ССОСРВ в РФ, а слідом за конфесією ВО приєднався до неї і КРУК з України.
Наша позиція щодо інших рухів наступна: На Україні РВ РПВ - вважаємо йде шляхом запозичень багато матеріалу з піздніх Індуїськіх культів вже не арійського, а дравідійського наповнення. Тут якісь замінена кількістю адептів. Серцевини нема і громади відходять. ОРУ - вважаємо заполітизованою структурою, яка слугує не рідній вірі та людям, а невеличким партіям. Свою місію двоєвірчого старту вона виконала. Наявні старіння проводу і відставання від інших конфесій. Обидва вищезазначені напрямки вважаються нами сектами.
В РФ: ССО СС - не визнаємо за низькій рівень жрецтва, який компенсується публічними провокаціями та підробними кладями знань. РОСС - визнємо, як аналог заполітизованої структури схожої до ОРУ з тими самими вадами і імперськими поглядами. Розцінюємо як загрозу суверенітету України. ВК - визнаємо їх великий вклад в розвиток руху. Але не можемо співпрацювати по причині нечистокровності проводу і запозичення ними азійських елементів каст низу Індії в збоченному вигляді.
КРУК
є релігійною організацією нащадків Русі, яка продовжує традиції етнічної
релігії Київської Русі, а отже, є її спадкоємцем і правонаступником.
КРУК виходить з тези про безперервний розвиток традиції. Ми не збираємося відновлювати язичництво з точки, на якій воно еволюційно померло, погрязле в корупції та теологічній неспроможності дати відповіді на потреби соціуму, в своїй дикості та відсталості. КРУК вважає, що язичництво нашого часу і повинно бути сучасним. І це добре, що ми маємо можливість на сьогодні узгодити світогляд людини з реаліями. Це дає нам перевагу над іншими течіями, де Біблія, Коран чи Тора не переписувалися тисячі років і виглядають по крайній мірі творами забобонів, національного фашизму чи людоненависництва.
Причинами занепаду язичництва на сотні років ми вважаємо об`єктивні фактори. Європа глобалізувалася ще в Х столітті, міжнародні угоди мали дієвість лише підписані в християнських нормах. Язичники ж вважали, що міждержавні угоди підписані їх князем після його смерті не діють. Це призводило до постійних перепідписань миру з сусідами, нових грабіжницьких походів, безглуздих смертей та страждань населення. Візантії було не вигідним приймати Русь до християнської спільноти, тому Русь вимушена була хреститися протизаконно та самостійно. Володимир Креститель побудував Десятинну церкву, яку віддав попам розкольникам з Корсуня. Від них і пішло християнство на Русі. Ще двісті років Візантія намагалася не визнавати Русь, доки не змирилася. В таких умовах, язичництво співіснувало з християнсвом довгий час мирно, до самої монгольської навали. Наприклад в княжих кладах знаходять два комплекти ритуального одягу княгинь, золотий для християнських обрядів та срібний для язичницьких. Окремі випадки протистояння християн та язичників не роблять нашу історію привабливою, але деякі язичницькі секти на цьому зараз спекулюють, розширюючи міжрелігійну ворожнечу. Нажаль сучасний стан віри в неоязичницьких сектах, окрім КРУК, далекий від ідеального. Зокрема в сектах культивується ненависть до християн, внушається, що священні книги язичників були спалені, духівники предківської віри —
волхви, жерці, кудесники— винищена.
Якби так дійсно було, то не піднімали волхви через сто років повстань, не брали би участь разом із боярами в княжих нарадах, не ходили би до волхвів лікуватися самі попи від хвороб. Тому КРУК вважає, що на тому етапі, язичництво просто не витримало конкуренції, відбувалося запозичення язичниками в християн одних елементів, а християнами в язичників інших. Але норми язичництва застаріли навіть для того часу, тому воно і померло. І не треба до тих норм повертатися. Нема щастя в трупі. Наприклад на похоронах знатного Руса, третина спадщини спалювалася в поховальному вогні, третина пропивалася на тризні, а третина лише віддавалася рідні. На той світ разом з Русом відправлялися вмирати його родичі та раби. А волхвів якщо і спалювали, то за погане волхвівство. Закони в той час були одні за будь яку релігійну дію. Якщо Волхви скидали від влади попів за неврожай, попи тікали в ліси. Якщо ж волхви все одно не могли подолати неврожаю, голоду та хвороб, палили вже волхвів. Звичаї цього були поширені ще з часів життя Геродота та добре їм описані в його шостому томі "Скіфія". Це саме стосується і книг священних волхвів. Ніхто їх не спалював. Їх або пустили на розтопку печі, як нині пускають нікому не потрібні збірники ідей макрсизму ленінізму, або деякі з книг можна знайти і зараз в бібліотеках, зокрема "Лопаточник", так нелюбимий волхвами-самозванцями сучасності. Той самий Лопаточник, який описує, як гадати по спаленій лопатці жертовно забитої істоти, адже язичники сект дуже не люблять показувати дикість своїх обрядів, на яких забивали тварин, як у сучасному ісламі. А може Геродот саме про ці лопатки писав, які відривали Скіфи полоненим? Тоді дійсно - відсутність таких волхвівських книг краще списати на козні християн.
Спекулюючи на темі відсутності джерел, та вигадуючі замість "неіснуючих" свої підробки, в сучасному язичництві виникають секти. Але секта коли приносить підробку, вимагає і людину гуру, який цю підробку приніс. Це закон штучних синтетичних релігій. Одним з таких лжегуру став Володимир Шаян - месія секти ОРУ, який їм приніс Влескнигу. Зараз ОРУ та РПК видають Володимира Шаяна за пророка. Одночасно вони ображаються на РУН-Віру, яка в них відбирає хліб, вигадавши свого пророка Лева Силенка з Мага -Вірою. Ці змагання між шахраями нагадують відбирання спадщини в мертвих. А свого в цих спадкоємців в душі нічого і нема. А не маючі нічого не можливо нічого людям і дати. Уходять від них громади та жерці. А лжеспадкові лжеволхви видають розвали та власні помилки за вигнання та реорганізаційні рішення заднім числом. Духовні академії шахраїв не вчать справжній етнографії, а замінюють її сурогатами замішаними на релігіях сусідніх народів. А іноді навіть і не замішують, а просто роблять вигляд, що чомусь вчать, не навчивши нічому. Видають якісь журнали з науковими фальшивками, якісь календарі з тринадцятим місяцем єврейського календаря та початком літочислення від юдейського сотворення світу чи якоїсь іншої фальшивки. Не знаючі та не маючі власної історії, виводять її від матріархального Трипілля, вигаданої Арати, Мізинської стоянки мисливців на мамонтів, чи приліту інопланетян на метеориті Небо Ру від відуна Рувита.
Не маючі власної релігійної ідеї созидання, сучасні секти гуртують людей на ідеях зовнішньої ненависті. Ненависті до Москалів, Жидів, Поляків, Румун та Мадіярів, щедро викладаючі в навчальній програмі своїм жерцям застарілі заповіді Міхновського. Будують свою ідеологію на ненависті до християн, бо лише поєднавши ворожих фанатиків "проти християн", але не "за язичників", можна зберегтися сектам шахраїв, не маючі внутрішнього стриженя. Шахраї, крадуть гроші діаспори собі в кишені, показуючи перед діаспорою видимість проплаченої роботи, а насправді користуються плодами інших людей, які працювали на віру за ідею та святу віру безкоштовно. Зокрема так були вкрадені ідеї екологічної служби в КРУК та ордена Святослава Хороброго в родини Павличенко (Жрець Чорт). І ці шахраї вже вийшли на міжнародний півень, бо велика в них підтримка діаспори, для якої власна культура перетворилася просто на екзотику, таку саму як наприклад негритянська, та для яких вже нема між ними і різниці, там, за океаном.
Ми не боремося за заїзд в християнські храми замість християн з метою стригти бабло, за побудову храмів та кумирів, та неоідолпоклонство. Віра в серці людини і в природі, а не в бруківці під ногами та діамантах. Спиленого дерева, яке кричало, коли його рубали, а потім з якого витесали страшну подобу бога, погляд якого страшний, а душа покалічена. Чи це справжня любов до рідної природи, про яку так волають неоязичники неосект? Тому КРУК йде шляхом залучення до справи відродження дохристиянської традиції професіоналів, а не політичних повій, які проміняли віру пращурів на партквитки ВО "Свобода" чи КУН. В активі конфесії управлінці, психологи, богослови, етноекологи, етнографи, травники, але не мордовороти, не казаки-характерники-харакірники, не шахраї і не бариги. І не самозвані волхви з рівнем ПТУ, яких ніхто не обирав і ніхто не призначав, особливо чоловіки рівня вчилища зоотенолога, які натягують на себе мордовські вишиванки з символами менструальної крові та готовності вийти заміж, неповнолітній дівчині.Довідка про актив:
Микола Чащін (Молнезар): - Дві вищих освіти: Економічна та Технічна - Медична підготовка в Академії Народної Медицини та Інституті Розвитку людини - Навчання в Духовному вчилищі ССО СРВ на курсах жерців.
Лілія Чепурна (Магура): - Освіта психолога (зокрема повний курс релігієзнавства) - Здібності відаючої людини
Ганна Нужна (Хлада): - Етноеколог, працівник Академії наук, професійний Еколог
Світлана Бойко (Світлана): - Лінгвістична освіта - Працівник етнограф
І це не повний перелік. Ми не виганяємо людей, які не підкоряються сектам, ми працюємо на спільну віру та обмінюємося думками, а сектантів просто не приймаємо до себе. Довго описувати біографії, хто, як, звідки прийшов до мудрості КРУК. Але до нас приходять люди, яких не влаштовує самодурство, фальшивість і мавпування реконструкторами обрядів заради вигоди політичних лідерів. Якщо ви бачите серед нас однодумців, шукайте нас і знайдете. Розумним головам ми завжди раді.
